Наразі ще не подано жодної петиції

+ Подати петицію

Запровадження реформ з місцевим присмаком

Ой, ви, там зверху і не тільки…або запровадження реформ з місцевим присмаком

                                                                                   

                        Борітеся – поборете!

                        Вам Бог помагає!

                                Т.Г. Шевченко

            Хтось сказав : «Не дай Боже вам жити в період реформ». А мені хочеться додати : «І щоб біля керма цих реформ стояли керівники, якими керують власні егоїстичні інтереси, на відміну від загального блага».

           Сьогодні ми змушенні чути і читати в прокламаціях декого з представників народу, та й навіть у найвищих інститутах влади, що на місцях бракує розуміння цих реформ. Бо вони, кажуть, мають принести благо, а вся проблема - саме в тому нерозумінні.

         Хочу з відповідальністю заявити, що це далеко не так. Чомусь при цьому приходять на думку слова колишнього прем’єра Володимира Гройсмана на одному з київських форумів, де він сказав приблизно так : «У нас, українців, є дивна здатність робити реформи  якось по-своєму». Монополія в медичній сфері і просте фінансування медичних закладів, незалежно від результатів діяльності, є великим злом. Трансформація медичної сфери саме і направлена на створення умов конкуренції, а це й має стати умовою стимулювання підвищення якості медичних послуг та методом стабільності і адаптації медичних закладів для роботи в нових умовах. Сфера медицини в нашій країні дійсно потребує радикальних змін, аж до змін у свідомості, поведінці і  засобах управління не тільки керівників медичних закладів, а також звичайних лікарів. Працювати потрібно по-іншому, а це :

  • направлення і концентрація зусиль та управлінських рішень на підвищенні кваліфікації та отриманні знань медичними працівниками по засвоєнню нових методів лікування, використанню нових видів обладнання;
  • відхід від хабарів  і « подарунків»;
  • значне підвищення заробітної плати медичним працівникам на вторинному рівні, особливо більш кваліфікованим;
  • запровадження проєктів, що ведуть до зниження витрат на енергоносії та комунальні послуги;
  • підвищення відповідальності первинної ланки при наданні медичних послуг та профілактиці захворювань.

              Це, звичайно, в першу завдання керівників наших медичних закладів, а чиновники базового рівня повинні забезпечити фінансування заходів з поліпшення їх матеріально – технічного стану та створення умов для того, щоб наша лікарня стала багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування першого рівня, тобто опорною відповідно до вимог чинного законодавства.

             Безумовно, багатьма поколіннями людей, медичних працівників і чиновників було зроблено все, щоб медичною сферою в нашому районі ми могли пишатися. І за це щира вдячність всім керівникам району, керівництву медичних закладів, благодійникам - усім людям, що долучались до цього. Але щодо приведення у відповідність до вимог, яким повинно відповідати КНП «Крижопільська ОЛІЛ», - то майже всі заходи були зроблені протягом останніх трьох років, а саме :

  • за кошти місцевих бюджетів було закуплено новий реанімобіль (1.7 млн грн);
  • створено відділення екстреної медичної допомоги. Три лікаря мають відповідні сертифікати. Всі навчання проходять за кошти місцевого бюджету;
  • заклад підключено до медичної системи «Мед Ейр» та створено 63 комп’ютеризованих робочих місця для лікарів (1.6 млн грн);
  • закуплено лапароскопічну стійку з обладнанням для ведення хірургічних операцій (1.3 млн грн);
  • придбано лабораторний аналізатор для розширення переліку видів аналізів у лабораторії ( 545 млн грн);
  • закуплено відеосистему з відповідним обладнанням (1.2 млн грн);
  • також закуплено переносний рентгенапарат, гінекологічне ліжко – трансформер, дефібрилятор, відремонтовано рентгенівське обладнання в поліклініці, виділено кошти для обладнання на території лікарні мобільної вбиральні.

 На заходи щодо роботи медичних закладів в нових умовах та надання більш якісних медичних послуг залучено за ці роки більше 30 млн  грн.

            Ніколи я не була і не стану прихильницею радикальних дій - від штурму адміністративних приміщень до перекриття залізничних колій, поливання брудом опонентів чи когось іншого, використання мирних протестів громадян у своїх власних амбіціях та інтересах. І ніколи не зрозумію тих, хто безвідповідально штовхає людей, використовуючи недостатність інформації, їхню небайдужість та бажання до позитивних змін, «підливаючи масла у вогонь», аби будь-яким чином  спрямовувати ці мирні акції  на пошуки відповіді на питання « Хто винен?» або « Кого на шибеницю?», а не на питання  « Що ж робити?».

          Відповідь на це одвічне питання саме і веде до конструктиву, до розумного компромісу, до об’єднання всіх сил заради виходу з будь – якої ситуації. А відповідь полягає в наступному: маємо гарні відремонтовані приміщення, непогані умови для перебування у відділеннях, майже все необхідне обладнання ( крім КТ чи МРТ ), гарний медичний персонал. Але не маємо необхідної кількості кваліфікованих кадрів, які якимось чином не затримуються в нашому закладі вторинної допомоги. А найважливіший аспект надання якісних медичних послуг – це кваліфіковані медичні кадри в потрібній кількості. І не можна тут не погодитись з керівником Департаменту охорони здоров’я Вінницької облдержадміністрації Людмилою Грабович – таки тут є недопрацювання керівника медичного закладу.

         Та хочеться заспокоїти людей тим, що ми все-таки маємо гарний шанс, поліпшивши цю ситуацію, стати багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування першого рівня, тобто опорною.

          Зрозуміло, що не всі районні лікарні мають стати опорними, тому що в таких лікарнях повинна надаватися висококваліфікована допомога, яка  на сьогоднішній день здебільшого надається тільки в обласних лікарнях. Та, безперечно, рішення про зміну статусу лікарні повинно прийматись більш виважено, і цей процес повинен бути відкритим, прозорим, за умови проведення консультацій із засновниками комунальних закладів та прийняття ними (тобто місцевими радами) відповідних рішень згідно з чинним законодавством.

         Чомусь оте «по-своєму» заважає нам вибирати і впроваджувати те краще, що вже давно  придумано, і жити за тими законами, за якими живе весь цивілізований світ. Ідеальних варіантів проведення реформ не буває, але багатьох негативних тенденцій можна уникнути, приймаючи виважені конструктивні рішення. Бо коштів, виділених медичною субвенцією з державного бюджету, не вистачає, та й заробити їх платними послугами буде вкрай важко. Отож тим, що зверху, слід зробити найперше : нехай запрацює як слід економіка країни і підвищаться доходи населення, а пересічний громадянин просто заплатить за медичний поліс, бо буде здатний це зробити. Велосипед уже давно придумано. Медичне страхування – ось варіант вирішення всіх проблем галузі охорони здоров’я, від лікаря до пацієнта.

       Якось запитала в одного з чиновників вищого ґатунку : «А хто ж буде відповідальним за прийняття рішень, що призведуть до негативного результату?». «Місцеві органи влади», - відповів чиновник. Тут є доля істини, з якою не можна не погодитись. Але чи є тут принцип справедливості? Адже рішення приймають одні, а відповідають інші. А в кінцевому результаті постраждають ті, хто буде користуватись негативними результатами таких модернізацій.

          Що можна сказати у відповідь людям, що зібралися, аби захистити своє право на отримання доступних і  вчасних послуг? Покритикувати ближнього, ще більше загострити ситуацію, знайти крайнього, спрацювавши таким чином на свій чи чийсь імідж? Або закинути  чергове власноруч сконструйоване інтерв’ю до Фейсбуку, адже так хочеться бути «героєм нашого часу», реформатором, абсолютно нічого не доклавши до позитивного результату тих же реформ? Більше без коментарів і аргументів, бо люди - вони мудрі, розберуться де полова, а де чисте зерно.

              А зараз ще про одну реформу, яка має важливе значення для нашого з вами існування в майбутньому. Більшість сесій територіальних громад району прийняли рішення про створення на його теренах однієї об’єднаної громади з центром в селищі Крижопіль. З приводу створення двох громад рішення не прийнято ні однією : справа залишається в форматі ініціативи. На звернення третини депутатів Крижопільської селищної ради та більшості депутатів Голубецької сільської ради – рішень не прийнято. Голубецький сільський голова цим питанням не опікується, маючи своє ставлення до децентралізації (що ж, можна поважати за пряму позицію). А от з селищним головою складніше. Він так опікується реформою місцевого самоврядування ще з 2016 року, що на пропозицію провести громадське обговорення в смт Крижопіль у грудні 2019 року займається відвертими відписками і тими ж власноруч змонтованими інтерв’ю в Фейсбуці. Тут потрібно йти назустріч громаді, виконуючи закон, а не віртуально з нею спілкуватись. А відповідальність перед нею – це в першу чергу її чути. А то складається враження, що важливіше, аби ця громада почула те, що хочемо донести до неї через соціальні мережі. Головне - щоб це було істиною. І для цього є офіційний сайт, де можна опублікувати і звернення депутатів, і відповідь на нього. Читачам соціальних мереж хочеться побажати користуватися засобами інформаційної санітарії, щоб уміти відділяти поняття «добро» і  «зло». А Вам, Олександре Миколайовичу, бажаю удачі в Ваших починаннях. Життя переконує: віртуальне спілкування з громадою - найшвидший шлях у політику та до влади.

        А найдивнішим є те, яким чином приймаються рішення всупереч волі  більшості громадян. І там, зверху, і тут, знизу, є ті, які вважають, що можуть вирішувати долю людей, не беручи до уваги їхні думки і бажання. Закон говорить про добровільність, а насправді? І яка ж це децентралізація? Це ніщо інше, як «гра в демократію». І перемогу святкують тим же чином, « по – фейсбуковськи», та вже пробують ділити ще не спечений пиріг. А якщо хтось по – іншому бачить розвиток району, то не заважайте, панове, і – «не цитькайте». Дивина, та й годі. Ніби й немає більшості населення, що ратує за одну громаду в районі, а є районна влада, яка дуже хоче залишитись на місцях. А ще колишній президент. Агов, Петре Олексійовичу, відгукніться і дайте відповідь! А то виходить, як кажуть в народі : « Хто винен? – Невістка. А де вона? – Та он її плахта на кілочку висить!».

       Створення однієї громади на території району – це, виявляється, не рішення більшості територіальних громад на основі зборів громадян, а бажання колишнього президента. Але пазл ніяк не складається, бо представники місцевої «пропрезидентської» еліти мають з приводу цього різні думки, і це їхнє повне право. А щодо чуток, ніби найвищий чиновник виконавчої влади району все робить, щоб була одна громада, то це неправда. Якраз навпаки – підтримує створення двох громад. А представники нижчого рангу районного складу чиновників при створенні об’єднаних громад, незалежно, чи одну громаду підтримують чи дві, – на місцях не залишаться, бо реформи передбачають ліквідацію цих базових інститутів влади.

        А з селами, котрих хочуть примусово приєднати до Городківки, виходить :   «без мене мене засватали». Чому про це все пишу - тому що люди мають право знати правду і що відбувається в дійсності. Бо в районі працює не тільки Городківська ініціативна група, а й інша – по створенню однієї об’єднаної громади на території району. І входять туди не «Ваньки з подругами», а поважні представники громадськості і більшість сільських голів району ( 18 сільських рад), депутати районної та місцевих рад.

        На шпальтах цього видання звертаюсь до всіх, кому небайдужа доля району: долучайтесь до нас, щоб бути почутими! Вірю, що так і станеться! Генрі Форд писав : «Зібратись разом – це початок. Триматись разом – це прогрес. Працювати разом - це успіх».

         Інформацію стосовно об’єднання громад можна отримати в редакції районної газети «Сільські новини» та безпосередньо у мене  як голови ініціативної групи.

 

 З повагою до Вас, шановні читачі, -     Світлана Тищук, депутат   Крижопільської     районної  ради