Наразі ще не подано жодної петиції

+ Подати петицію

За спалювання листя чи стерні - штраф

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак закликав громадян компостувати, а не спалювати опале листя і стерню. Про це повідомили у прес-службі Міністерства екології та природних ресурсів. «Зараз в Україні завершується сезон збирання врожаю, і відповідно всі масово спалюють опале листя, бадилля та траву, забуваючи при цьому, що дим завдає шкоди не лише довкіллю, але й особистому здоров'ю», - нагадав Семерак. При цьому він навів приклад багатьох країн, де опале листя компостують та успішно використовують як добриво. «У західних країнах такого зараз вже не побачиш, хоча ті ж городні відходи можна компостувати, як це зазвичай по-господарськи практикують у сусідніх країнах. Це той рівень екокультури, до якого ми маємо прагнути», - наголосив міністр.

При цьому у прес-службі Мінекології нагадали, що відповідальність за випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя передбачена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За таке правопорушення передбачено від 170 до 340 грн штрафу для громадян і від 850 до 1190 грн для посадових осіб, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - від 340 до 680 грн для громадян і від 1190 до 1700 грн для посадових осіб. За порушення вимог пожежної безпеки в лісах статтею 77 КУпАП передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від 85 до 255 грн і на посадових осіб - від 255 до 850 грн, а якщо такі дії призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, то від 255 до 850 грн - на громадян і від 595 до 1020 грн - на посадових осіб. 

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

    При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

   На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

   Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони зазвичай стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, що сприяють респіраторним захворюванням. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

   До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і які можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

    Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

   Особливо шкідливий цей дим для хворих із легеневою патологією.   Також може сприяти виникненню гострого фарингіту та гострого тонзиліту     Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

   1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їхня  здобич – попелиці - лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

   2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

   3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється попіл. Незважаючи на загальноприйнятну думку, попіл – дуже погане добриво, і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

   4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння.

   5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

   6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу, до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

   7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

   8. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Густий дим є напівпровідником і за певних умов здатний стати причиною короткого замикання ЛЕП.

   9. Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

   10. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

   Що ж робити з опалим листям?

  Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

   Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м в основу купи вкладають шар землі (до 25 см). Кожен з шарів листя не має бути не більшим за 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.

   Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

   Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя...

   Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

   Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із палами.

   Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

   Повноваження щодо контролю за дотриманням екологічного законодавства має державна  екологічна інспекція. Але у зв’язку з скороченням контролюючих органів  сьогодні в обласній екологічній інспекції один фахівець обслуговує декілька районів області.

    Тому, при виявленні фактів порушення діючого законодавства, слід звернутись до  сільської чи селищної ради, при яких створені адміністративні комісії. Комісія може вийти на місце події, зафіксувати факт порушення, провести опитування свідків. Далі матеріали можуть бути направлені до контролюючих органів  чи до суду.