Наразі ще не подано жодної петиції

+ Подати петицію

Олександр Турчинов: "Крим був, є і буде українською землею!"

Чи була можливість зберегти Крим у складі України, чому Росія прагне зірвати президентські вибор в Україні і чого боїться Путін? На ці та інші запитання дав відповідь Голова Верховної Ради України, виконуючий обов’язки Президента України Олександр Турчинов у інтерв’ю програмі «Шустер-лайф».


Олександр Валентинович, скажіть, будь ласка, адже питання таке: Янукович попросив Володимира Путіна ввести війська. Володимир Путін його вважає легітимним Президентом. Значить в принципі юридичні підстави у Володимира Путіна є.

Володимир Путін вважає і Крим частиною Росії, але ж Крим був, є і буде українською землею. Фантазії пана Путіна ні до чого. Всі цивілізовані країни не визнають окупацію Криму і, безумовно, визнають легітимну владу в Україні. А заяви громадянина Януковича, який переховується в Російській Федерації від українського правосуддя, не носять жодної ні юридичної, ні політичної позиції змістовної для України.

Питання, яке задають всі, і я думаю, що ви це прекрасно знаєте, чому після захоплення в Сімферополі будівлі уряду і парламенту не було силової відповіді?

Одразу була силова відповідь. Як тільки стала відомою інформація, що російський спецназ захопив будинок парламенту та будинок Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим, одразу був виданий наказ блокувати ці будівлі і готувати силове розблокування цих приміщень. Внутрішні війська, тоді ще у нас не було Національної гвардії, виконали завдання і повністю взяли в оточення по периметру ці будівлі: і парламент Криму, і Кабінет міністрів. Але через декілька годин вони самі були в оточені проросійськи налаштованих громадян, які фактично оточили їх з усіх боків. В цих умовах, коли багато цивільних людей фактично стояли біля цих будівель, проводити військову або силову операцію практично неможливо. Під час таких операцій є величезна небезпека загибелі цивільних людей.
Багато говорять: чому не стріляли в Криму, чому все ж таки війська не почали застосовувати зброю? Як раз в цьому і полягав той небезпечний план Путіна щодо агресії проти України. Крим - це був початок, це був той капкан, в який вони хотіли спіймати нову українську владу і взагалі всю Україну. Вони відпрацювали агресивну, жорстоку, цинічну технологію на Кавказі. Ви пам`ятаєте Північну Осетію, Абхазію? Один і той же сценарій: створюється провокація, на неї реагують місцеві військові, тоді це була армія Грузії, і в результаті військового протистояння в населених регіонах гинуть цивільні люди. Страшні кадри вбитих людей, дітей, на захист людей вводяться війська регулярної армії. Саме такий сценарій готували і для нас. Вони створили провокацію в Криму: були заблоковані аеродроми, висадили спецназ, почали через кожні 15 хвилин садити на аеродром свої транспортні літаки з військовими і, фактично, розпочалась окупація Автономної Республіки Крим. В цих умовах будь-який військовий конфлікт, коли йдеться не про десять, не про двадцять, а про тисячі озброєних військових в густонаселеному Криму, закінчився б колосальними жертвами, в першу чергу - серед цивільного населення. Саме цього чекала від нас Російська Федерація, саме на це вони штовхали. Тому військові української армії отримали наказ тримати оборону в межах своїх військових частин, на військових кораблях, розуміючи, що їх штовхають на те, щоб пролилася кров серед цивільного населення. Такий був жорстокий план, але ж він не був реалізований.
В той час на українсько-російському кордоні було значно більше військ, ніж зараз і вони були готові до вторгнення. Вторгнення повинно було йти одразу в декількох напрямках: Київ, Бєлгород-Харківський напрямок. З Таганрога підтягувались війська і повинні були рухатись в напрямку Маріуполя і Запоріжжя. Придністровська армія Російської Федерації готова була до вторгнення на територію Одеської області. Тобто план був готовий і залишалось тільки піднести сірник до цієї діжки з порохом. Ми змогли тоді утриматись. Нам конче необхідний був час для того, щоб підготуватись до оборони.
На превеликий жаль у минулі роки армію в Україні не підтримували на належному рівні. Вважалось, що це рудимент минулого століття, що армія в сучасних умовах потрібна більше для парадів, для церемоніальних речей. В той же час нове століття навпаки показало, що сучасна країна не може існувати без сучасної армії. Багато локальних конфліктів, скільки глобальних конфліктів і приклад з окупацією нашої території — це як раз свідчення того, що без армії сучасна країна існувати не може. А у нас не було армії, більше того, протягом останніх чотирьох років її системно знищували. У нас навіть громадянин Російської Федерації був Міністром оборони. Коли розпочалась агресія в Криму, вибрали дуже зручний для цього момент: українська влада тільки-тільки починала робити свої перші кроки, у нас навіть не було Кабінету міністрів. В той же час у нас не було армії, ми фактично збирали війська з різних регіонів України для того, щоб можна було дати опір. Нам треба було виграти цей час і саме тому, те що зробили наші військові в Криму, це дуже важливо. Вони дали можливість нам виграти час і провести часткову мобілізацію, відновити Збройні сили, привести їх до повної бойової готовності, вибудувати систему оборони вздовж південного, північного, східного кордонів України. Сьогодні українська армія готова дати відсіч агресору. Це дуже важливо.
Я пам`ятаю коли в пресі, в інтернеті розповідали, що українським військовим в Криму не дають наказ. З першого дня наказ був триматись до останнього, стояти, не здавати позицій. Інша проблема, що цей наказ багатьом не подобався і коли деякі, навіть представники Збройних сил, які працювали в Криму, виходили в прямий ефір і казали: «Дайте нам наказ!». Під цим малось на увазі - дайте інший наказ — «Відходити!». А ми не могли їх відводити. Нам потрібен був місяць для того, щоб підготуватись до оборони. Справжні патріоти, справжні офіцери, генерали, адмірали, які виконали свій обов`язок, саме вони дали цю можливість українській армії відновити свої позиції, розгорнути достатні сили, підтягнути резерви для того, щоб вже сьогодні розуміти як ми будемо діяти в умовах надзвичайної ситуації.

Ви сказали, що українські військові вистояли місяць, дали можливість стабілізувати ситуацію уздовж кордону з Російською Федерацією, у зв'язку з цим питання. Ще залишаються українські військовослужбовці на території Криму і також залишається техніка. Чи вдасться все це повернути в країну?

Якраз над цим ми зараз і працюємо. Весь склад внутрішніх військ, який залишився вірним присязі Україні, вийшов з Криму зі своєю технікою і зброєю, значна частина наших військових,а це понад 85 відсотків вже перейшли на материкову частину України, і цей процес триває. Зараз ми працюємо над тим, щоб вся військова техніка, в тому числі і військові кораблі, були повернуті в Україну. Для цього в Криму працює група старших офіцерів Міністерства оборони і Генерального штабу Збройних Сил України, які постійно ведуть переговори з росіянами та забезпечують організацію передислокації наших військових та членів їх сімей у визначені місця.

До нас надходить інформація від кримчан, що вони не хочуть жити на території, яка окупована ворогом, і яким може загрожувати фізична розправа за анексію Криму. Вони запитують, чому немає постійних звернень владних структур України до громадян Криму?

Ми робимо все, щоб забезпечити виведення всіх військових і їх родин, в першу чергу, тому що найбільш жорстока агресія була проти них. При чому на побутовому рівні їх тероризували, над ними знущались, тому це питання для нас дуже принципове. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів України отримали наказ забезпечити гідні умови для родин військовослужбовців, які залишають Крим, щоб вони відчували себе достатньо комфортно. Я не кажу, що це люкс, але це пансіонати, санаторії, будинки відпочинку. Тобто в першу чергу, саме для них ми будемо це робити. Інша проблема, що зараз безліч громадян у Криму, які не бажають визнавати окупацію, мають колосальний тиск військової машини Російської Федерації, яка починає на них тиснути, примушуючи їх приймати російське громадянство. Дійсно, багато людей покидають Крим, покидають свої домівки. Це - трагедія. Зараз наш Уряд працює над тим, щоб забезпечити їх умовами існування. В першу чергу, для цих людей створюється спеціальний резерв робочих місць, щоб вони не відчували себе безробітними, щоб вони могли отримати роботу за фахом. Зараз створюється резерв вакансій для тих, хто буде виходити з Криму. Безумовно, нам важко буде одразу їм надати житло, тому в першу чергу зараз в Одеській та Херсонській областях розгортаються табори для біженців. Ми будемо підшуковувати можливість, щоб вони могли мешкати не в наметах.
Ця трагедія важко сприймається без емоцій. Сказати, що давайте приберемо емоції - неможливо. Але я маю інше переконання: Крим – це не буде півострів відпочинку російських військових. Це буде страшна проблема для Росії, яка сьогодні вже є у міжнародній ізоляції і Крим, як свого часу Афганістан призвів до падіння режиму Російської імперії, - так само Крим призведе до падіння режиму Путіна.

Кримські татари і їхні представники весь час говорили, що їм йти нікуди. Якщо українці можуть шукати притулок на материку, то їм взагалі нікуди. Як їм допомогти?

Вони такі ж саме громадяни України, як і кожний мешканець Києва, Львова чи Донецька. Їм є куди йти. Інше питання, що багато з них вивезли родини на материкову частину України і повернулось до Криму. Я переконаний, що і кримські татари, і інші громадяни України, які сьогодні змушені покидати свої домівки, повернуться до Криму. І наші військові, які також там кинули свої квартири, будинки, вони також повернуться. Крим буде українським. Так, це не буде протягом найближчого місяця, але ми повернемось в Крим, а Крим був, є і буде українською землею. Це позиція.

На час окупації Ви не думали про те, щоб запропонувати політикам України зробити в Криму подвійне громадянство?

Тут є дві складові: з одного боку, йде шантаж і тиск на громадян України. З іншого боку, давайте говорити чесно, була ейфорія у багатьох мешканців Криму, які аплодували російським військовим, які розмахували прапорцями Росії, які підтримали окупацію. Це є проблема, треба чесно про це говорити. Навіть в лавах нашої армії, яка була розташована на території Автономної Республіки Крим, також було багато контрактників — мешканців Криму, які також не готові були виконувати наказ. Дехто з них перейшов під юрисдикцію Російської Федерації. Про це треба говорити. В той же час я безмірно вдячний таким людям, як полковник Мамчур, контр-адмірал Гайдук, тим патріотам і офіцерам, які витягли на собі це протистояння і які дійсно забезпечили можливість розгорнути наші Збройні сили на материку. В той же час, багато хто сьогодні вже отримали холодний душ. Ті, хто вчора розмахував прапорцями, сьогодні починають розуміти, що саме в Україні їх дім і саме це їх Батьківщина. Ті ілюзії, кондова пропаганда Російської Федерації, яка людям обіцяла «золоті гори», привілеї, перспективи, високі пенсії і зарплати, вона сьогодні їм не замінить той дискомфорт, ті реальні проблеми, з якими вони сьогодні стикаються. Я переконаний, через декілька місяців в Криму вже буде інша ситуація. І ті, хто розмахував російськими прапорцями, піднімуть українські прапори.

Олександр Валентинович, участь у президентських виборах кримчан, які хочуть брати участь у виборах Президента країни. Їм треба буде приїхати, зареєструватися, за п'ять днів до виборів, залишитися на місці голосування, або повернутися і ще раз приїхати голосувати. Це важко.

Це важко, безумовно. Але в парламенті вже підготовлений та прийнятий у першому читанні закон про тимчасово окуповані території. Там розглядається питання не тільки власності в Криму. Це проблема. Тимчасово окупована територія не може мати перспективи розвитку, тому російська пропаганда, яка обіцяла, що там буде інвестиційний клімат дуже цікавий, що будуть йти інвестиції - це є брехня. Подивіться на Придністров`я, Північну Осетію, Абхазію. Там були перспективи рекреаційної зони, були перспективні підприємства. Зараз це жебрацтво, це постійна перманентна криза. Зони заморожених конфліктів не можуть розвиватись, тому що відповідно до міжнародних стандартів та права жодна юридична угода на цих територіях не чинна, жодне рішення якихось судових органів не чинне. Ті, хто це будуть робити, вони позбавляють мешканців Криму будь-якої перспективи пересуватись цивілізованими країнами. На превеликий жаль, окупація Криму призведе до серйозної економічної проблеми в регіоні. Це треба говорити, щоб ті, хто махав прапорцями це розуміли, що їх гасла на підтримку окупації призведуть до серйозних проблем, в першу чергу, в їх родинах і це не можливо компенсувати. Є історичний досвід. Назвіть мені хоч одну окуповану територію, яка б мала хоч якийсь позитив, хоч якусь економічну перспективу. Це території закриті для інвестицій, для чесного бізнесу. Вони зазвичай стають анклавами для відмивання коштів, контрабанди, кримінальних справ. Це реалії і ці реалії, на превеликий жаль, сьогодні в світі є. На їх досвіді можна вивчати цю проблематику. Тому я не хочу лякати тих, хто підтримав введення російських військ до Криму, але ж найближчим часом ті проблеми, з якими вони будуть зустрічатись щодня, доведуть їм, що ця зрадницька позиція була головною помилкою їхнього життя.

Рада національної безпеки та оборони почала як би протидіяти можливому зриву президентських виборів в Україні. Значить це ще один план Володимира Путіна?

Те, що відбувається в Україні - страшний сон Путіна. Те, що відбулось на Майдані, те, що відбулось в наших регіонах. Це те, що ми продемонстрували усьому світові: український народ сам вирішив, що рух до Європи - його вибір. Український народ сам змінює владу. Цей приклад для Росії, це мабуть, найбільш страшний сон для Путіна. Але це не сон, це - реалії. Тому знищити країну, дестабілізувати Україну, показати — бачите до чого це призводить, показати, як там погано. Ось, що їм потрібно. І тому стабільна влада, стабільна, могутня та процвітаюча Україна - це вирок для Путіна, тому що російські громадяни скажуть: «Чому ми не можемо зробити, як українці? Ми не гірше українців!». Путін розуміє, що це - вирок для нього. І саме тому Росія виношує плани щодо вторгнення до України. Президентські вибори — це ще один крок до стабілізації влади, а це значить - і ситуації в Україні. Саме тому зірвати ці вибори, довести, що в Україні немає легітимної влади - їхнє (керівництва Росії) завдання. Ми зробимо все для забезпечення демократичних, прозорих і чесних виборів, на яких кожен громадянин матиме змогу обрати тих кандидатів, які достойно представлятимуть їхні інтереси. Будь-які спроби зірвати вибори отримають жорстку відсіч з нашого боку.

Дуже багато зараз, як ви розумієте, в американській та європейській пресі пишуть про Україну, аналізують, думають. Дуже багато хто розуміє, що те, що намагається зробити Росія - це позбавити Україну права вибору. Зараз настає момент вибору: Україна не може бути весь час між двома світами, тому що це створює такі проблеми. Чи вважаєте Ви, що відносини з НАТО це сьогодні актуальне питання або це треба відкласти і не загострювати ситуацію в країні?

Росія дуже боїться, що Україна вступить до НАТО. Це для них одна з фобій. В той же час, саме Російська Федерація своєю агресією, своїми діями, своїми військами, які постійно знаходяться на кордонах з нашою країною, наполегливо штовхає Україну до НАТО. Коли вони продовжуватимуть працювати в тому ж напрямку, то я не виключаю, що це відбудеться. Саме завдяки агресії Росії кількість людей, які підтримують те, щоб Україна вступила у НАТО для того, щоб мати захист своїх кордонів шляхом колективної оборони - об’єднання зусиль вже не однієї країни, а потужних країн, як це відбувається у цьому блоці, - це штовхає людей підтримати такий вибір України.

Тоді, якщо Україна рухається в бік євроатлантичної інтеграції чи слід тоді не боятися другої державної мови - російської?

Федералізація України в розумінні Росії — це саме створення на території нашої країни десятка таких проблем, яка була створена в Криму. Вони хочуть децентралізувати владу, послабити владу для того, щоб їм було легше дестабілізувати ситуацію. Ми їм не дали реалізувати свій сценарій. Нас постійно штовхали на провокацію і ця хвиля, яку вони назвали “російська весна” не дала результату. Щотижня ми все більше брали ситуацію під контроль. Головне, щоб люди розуміли, що їх штовхають на провокацію. Провокації в Україні ще можуть відбуватися, вони готуються і координуються. До Інтернету постійно вкидається різноманітна інформація, зокрема, заклики брати зброю, валити нелегітимну владу. Ці заклики відбуваються з IP-адрес на території Російської Федерації. Вони підробляють свій формат під місцевих мешканців, розповідають казки, що ми тут створили фронт чи армію звільнення Донбасу чи ще чогось. Але це чисто технології, які відпрацьовані в російських спецслужбах, і саме цими технологіями вони намагаються розкачувати ситуацію. Я переконаний, що ці провокації не пройдуть в Україні.

Є такий парадокс як Харківські угоди. Сьогодні Російська Федерація говорить, що раз Крим наш, то Харківських угод немає, тому що нам не потрібно платити за базування Чорноморського флоту і ціна на газ буде колишньою. Як ви будете реагувати на це?

Енергетична безпека є дуже важливою для України, а проблема Криму полягає в тому, що саме там були наші стратегічні перспективи щодо розвитку альтернативного енергозабезпечення. Одне із перших підприємств, яке захопили російські військовослужбовці, був «Чорноморнафтогаз». Вони ведуть проти нас не тільки відкриту позиційну війну, але ж і війну економічну. Ми протистоятимемо цьому. Те, що вони в односторонньому порядку розривають двосторонні угоди, - це свідчить про слабкість їх позиції і відсутність будь-якого юридичного фундаменту під спробою анексії нашої території. У нас найближчим часом буде чітка юридична позиція щодо компенсації Україні мільярдних збитків, які зробила Росія. Ті збитки, які Україна понесла у зв’язку із захопленням та окупацією території України. Росія буде платити подвійну, потрійну ціну за всі провокації, які вона робить проти незалежної суверенної держави. Весь цивілізований світ нас підтримав і у мене немає сумніву, що наші позови щодо дій агресора будуть підтримані у всіх міжнародних судах.

Джерело: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА